Яблунівська сільська рада

Gerb_Jabluneve

 

Яблуневе (Більшовик, Григорівка, Хмельовик)

Площа населених пунктів: 438,3 га;

Населення: 1484 осіб;

Геральдика с. Яблуневе затверджена рішенням виконкому Яблунівської сільської ради від 08 жовтня 2003 р. № 27.

 

 

img_6415

До складу сільської ради входять села Більшовик, Григорівка, Хмельовик і   Яблуневе.

У кожного із чотирьох сіл історія різна, але із 1977 року всіх їх об’єднала Яблунівська сільська рада.

Найстарішим є село Хмельовик.

Село Хмельовик: неосяжний степ де-не-де порізаний глибокими ярами. Тут і там ростуть могутні дуби. Гарні тут місця – красиві, а головне нікому не належать. У пана Лукашевича, що проїздив тут, десь року 1710, очі розбіглися. Дізнавшись, що ця земля нікому не належить, наказав своїм кріпакам спорудити економію. Економію побудували, та для праці в ній не вистало робітників. В скорому часі пан одружився на барині, яка була родом з Гостролуччя. В придане барині дали 10 сімей кріпаків. Цим сім’ям наділили смужки землі біля панської економії.

Перші поселення жили на так званому Старому хуторі. Перші хати були збудовані такими кріпаками: Ласкавим, Титком, Касяном, Щербиною. Кріпаків заставляли обробляти панську землю. Після смерті пана Лукашевича господарювати став пан Жуковський. Згодом Жуковський виїжджає із Старого хутора, і господинею всього майна і землі стає бариня Славутинська.     Половину своєї землі та господарства вона наділила своїй дочці.

В скорому часі з Козлова в село приїхав пан Хмельницький. Він привласнив собі вільні землі, які не оброблялись кріпаками барині. В Славутинської землю перекупили пани Дикий та Василець. Вони жили тут до початку Великої Жовтневої соціалістичної революції.

За переказами старих людей нам також стало відомо, що село Хмельовик має таку назву, тому що кріпаки, яких насильно вивозили сюди на поселення, завжди були п’яні від горя. Тільки тоді, коли вони приходили до тями, бачили оточуючу місцевість та незнайоме село, яке вони прозвали Хмелівкою, а пізніше – Хмельовиком .За цими ж переказами відомо, що село було засноване в 1711 році. Існує і друга версія щодо назви села. Зі слів старожилів відомо, що на даній території росло дуже багато хмелю, і що назва села Хмельовик походить від назви рослини.

У 1825 році, коли відбулося повстання декабристів, село Хмельовик було також під його впливом. На території села був розташований солдатський полк, який пішов на з’єднання з Васильківськими полками. В 1861 році в селі, як і в багатьох селах, відбулося повстання. Селяни вбили поміщика Губетного. Царські війська жорстоко розправилися з повстанцями.

Село Більшовик. Є на Баришівщині невелике село Більшовик. Відкриті сонцю, обабіч асфальтованої вулиці стоять серед поля ряди чепурних хат. Живуть тут робітники колишнього радгоспу “Хмельовик” . Більшовик має і друге наймення. Старожили і літні люди з навколишніх сіл називають село ще комуною Дубового. Не забувається серед людей той, чиїм іменем було названо село майже вісім десятиріч тому.

с. Григорівка. До революції ця земля належала барині Менчиковській. Вона мала 160 га землі. Вся її територія була обкопана великими ровами. До неї ніхто не мав підступів. Бариня виїхала із села, а землю продала Хобті.

Хобта побудував велике дворище. Милувала око і криниця. Господар посадив великий сад. В основному працювали у Хобти люди із Кулябівки.

Неподалік від Хобтівської землі будується заможник Заєць , який через сім-вісім років продав землю Сехну Василю. Так з’явився невеликий хутірець. Будинки були віддалені один від одного.