Святе й величне слово – школа. Кожен народ прийняв його, як надбання власної мови. «Школа» – говорять українці. «Шуле» – звучить по-німецьки. Дитяча любов і довіра вчителю – найкращі умовами вдосконалення школи.

Та спершу хочу розповісти про те, що мене вразило під час відвідин різних шкіл Баварії. По-перше, навчання починається о 8.00 годині, тож після шкільних занять учні мають удосталь часу, щоб займатися улюбленою справою або опановувати перші ази майбутньої професії.

Задля збереження життя й здоров’я учнів ніхто не має права зайти до навчальних закладів: двері – на кодових замках. Не заходять до школи і батьки, після закінчення навчання вони зустрічають дітей на вулиці. У приміщеннях навчальних закладів – чисто й комфортно. Учні ходять у змінному взутті. Ми бачили лише веселих, спокійних, розкутих, але разом із тим вихованих, чемних і доброзичливих учнів та педагогів.

Батьки ніколи не втручаються у навчальний процес. Їм двічі на рік надають відповідну характеристику їхньої дитини, доповнюючи її оцінками, що характеризують рівень знань (все це висилається спеціальним листом).

Батьківські комітети в навчальних закладах є, але вони створені для добровільної підтримки школи: допомога в проведенні ярмарків, свят, придбання чогось супернового, на що кошти з громади не виділяються (наприклад, для придбання телескопа чи гірки для юних скалелазів).

Батьки і педагоги вчать дітей бути відповідальними за своє здоров’я, свій транспорт (до школи добираються переважно на велосипедах, самокатах, роликах), попередньо пройшовши за ініціативи батьків курси для юних велосипедистів, які діють при місцевому відділку поліції.

Є школи повного дня (щось схоже на наші з групами подовженого дня), для учнів із 1-го по 4-й класи (початкова школа), де працюють вихователі та їхні помічники. Із ними діти виконують домашні завдання, відвідують клуби за інтересами (займаються садівництвом, дослідами, іграми і т.д.), навчаються на різноманітних курсах, здобуваючи перші навички майбутньої професії. Додому їдуть відпочивати (за бажанням) без портфелів.

Дещо дивно, але в жодній школі Баварії ми не побачили учня або вчителя з мобільним телефоном. Вони в них є, але під час занять лежать у спеціальних особистих шафах. І це правильно: ніщо і ніхто не повинне відволікати від навчального процесу, який дає змогу отримати якісну освіту знання задля досягнення в майбутньому професійного успіху.

Хочу зупинитися ще на одному аспекті навчального процесу, що стосується одного слова, що стало всім словам джерелом – Бог. Доки будемо остерігатися вивчення Святого Письма? Можна навести безліч переконливих висловів відомих людей про те, що вивчення Слова Божого потрібне в наших школах.

Ми обурюємось поширенню аморальності, лихослів’я, зростанням кримінальності в суспільстві, які йдуть від безбожжя! А в німецьких школах навчання починається з молитви, ведуться уроки релігієзнавства (2 години на тиждень). У кожному класі, кабінеті є символ віри – Хрест.

Релігія й наука все більше перетинаються між собою, святі отці, вчені, педагоги ось-ось зрозуміють, що вони – єдині у спільній меті щодо вдосконалення суспільства й збереження життя на планеті Земля.

На жаль, наші шкільні програми та їх наповнюваність навчальним матеріалом далекі від досконалості. Під час одного уроку ми прагнемо охопити все: перевірити домашнє завдання, подати новий матеріал, закріпити вивчене…

У наших німецьких друзів план розвитку школи складається на 50 років, і він скрупульозно виконується! А тепер – про методику навчання. На багатьох уроках ми бачили, як вчителі разом із дітьми розкладають, моделюють, обговорюють якусь одну проблему, наприклад, «Будова куба» (4-й клас). За два уроки всі діти назавжди запам’ятовують, скільки в ньому граней, сторін, як його можна побудувати, бо в руках у кожного – куб-конструктор. Учень, який не встигає засвоїти програмовий матеріал разом із усіма, може за час навчання в школі тричі бути залишеним на повторний курс. І це – правильно.

У Баварії діти вивчають рідну мову та три іноземні (латинь, англійську, французьку, іспанську). За період навчання вони здають 22 екзамени. Якщо учень пропустив багато матеріалу, то до екзамену не допускається.

(Про матеріально-технічне забезпечення ми опустили, оскільки про це йдеться в матеріалі О.Загорулько)

У Німеччині в 1980 році була проведена освітня реформа, розрахована на далеку перспективу, а в нас чи не щороку щось змінюється, доповнюється…

А в педагогіці не допустимо мислити так, ніби не було досвіду Коменського, Песталоцці, Ушинського, Макаренка, Корчака, Сухомлинського… А ми примудряємося жити без їхніх напрацювань, тому слабшають наш освітній світ і наша педагогічна свідомість?

У кожної Дитини – свій шлях, своє призначення в житті, але кожна Дитина потребує виховання, освіти, просвітлення серця й розуму. Та якщо не буде вона оточена гідною турботою дорослих, тоді з’явиться велика вірогідність того, що може збитися із визначеного Богом шляху.

 

Н.Калмикова, директор Баришівського НВК