За всебічної підтримки німецького некомерційного товариства «Engagament Global», громадської організації «Баришівка – Березань – Пуллах», Баришівської районної ради в рамках реалізації проекту «Партнерства з містами України» відбулася конференція на тему: «Обмін досвідом українсько-німецьких експертів у системі охорони здоров’я задля проведення медичної реформи в Україні: реалії та перспективи».

У заході (модератор – завідувач районного методичного кабінету Баришівської районної ради Олена Бойко) взяли участь голова партнерського об’єднання «Пуллах – Баришівка – Березань» Отто Горак, референти партнерства Йоганнес Бургес, Сабіна Горак, Барбара Каммерер-Фішер, професор емпіричної економіки охорони здоров’я Дуйсбург-Ессенського університету / Інституту ділового адміністрування та економіки Катаріна Бланкарт, голова громадської організації «Баришівка – Березань – Пуллах» Борис Скорик, начальник управління охорони здоров’я Ірпінської міської ради Петро Клименко, спеціаліст організаційного відділу апарату виконавчого комітету Вишгородської міської ради Марина Мельник і депутат ради Катерина Бондарчук, член Наглядової ради і юрист ПАТ «УІФК-Агро» Анастасія Оленцевич, завідувач хірургічного відділення Київської обласної лікарні Василь Лесик, аспірант кафедри хірургії Київського медичного університету Христина Корольова, головний лікар Баришівського району Галина Буняк, лікарі Баришівської ЦРЛ Андрій Волокита, Анатолій Бондар, Павло Коврига і Наталія Маховська, Березанської міської лікарні – Жанна Троян і Зоя Козинець. Німецькою і українською мовами виступи озвучував перекладач Ігор Плашкін.

Привітав учасників конференції голова Баришівської районної ради Володимир Гуменюк:

– Медичний проект став можливим завдяки сприянню німецьких партнерів  і бажанню наших лікарів учитися новому, вдосконалювати свої професійні навики. Велику роль у ньому відіграв доктор Аксель Діекманн, головний бенефіціарний власник ПАТ «УІФК-Агро», – наголосив Володимир Антонович. – Цей воркшоп (ред. колективний навчальний захід) – не просто обговорення, а спільний пошук нових можливостей і шляхів реалізації задуманого в медичному проекті.

Про роботу Баришівської центральної районної лікарні розповіла Галина Буняк:

– Наш заклад має надзвичайно велике значення не лише для охорони здоров’я жителів району. ЦРЛ – найближче розташована до траси «Київ – Харків», тому постраждалих унаслідок дорожньо-транспортних аварій доправляють саме до неї.

 Доповнили представлення закладу слайди на проекторі (українською та німецькою мовами), що детально розкривали структуру здравниці, перелік медичних послуг, укомплектованість персоналом, матеріально-технічне оснащення. Опісля Катаріна Бланкарт розкрила суть німецької системи охорони здоров’я (одна з найстаріших у Європі, започаткована в 1883 році канцлером Німеччини Отто фон Бісмарком):

– Основним принципом медичного страхування є те, що держава не бере на себе відповідальності за фінансування охорони здоров’я (за винятком деяких його сегментів), а лише створює умови для того, щоб необхідні фонди були створені працівниками та роботодавцями, а також здійснює нагляд над функціонуванням усієї системи медичного страхування. У Німеччині медичне страхування – децентралізоване, – пояснила професор. – Уся система обов’язкового страхування здійснює свою діяльність через некомерційні страхові організації – лікарські каси – незалежні самокеровані організації, структура яких визначена законодавчо. Спільна федеральна комісія є найвищим органом самоврядування лікарів, психотерапевтів, стоматологів, лікарень і лікарняних кас Німеччини. Вона була створена 1 січня 2004 року на підставі закону щодо модернізації системи державного медичного страхування.

Нині система охоплює понад 90% населення (приватне медичне і державне страхування) і забезпечує необхідну медичну допомогу у випадку захворювання, а також – по догляду для всіх застрахованих. Фінансування здійснюється з трьох джерел: страхових внесків підприємців – відрахування із доходів (податків); заробітку працівників – відрахування із заробітної плати; коштів державного бюджету.

Барбара Каммерер-Фішер доповнила:

– Ми свідомо обрали цю тему для виступу на конференції, адже система державного медичного страхування Німеччини, яка, незважаючи на часту і гостру її критику всередині країни, на міжнародній арені вважається однією із найефективніших у світі. Німецькі пацієнти високо цінують можливість вільно обирати лікаря, короткі черги, практично цілодобове медичне обслуговування та високий рівень надання медичних послуг.

Опісля учасники конференції відвідали Баришівську ЦРЛ, познайомилися з колективом і оглянули приміщення відремонтованої лабораторії. У продовженні воркшопу також узяли участь голова Баришівської райдержадміністрації Олег Левченко та директор благодійного фонду «Розвиток села» Яна Дністрянська. Катаріна Бланкарт роз’яснила принципи організації надання лікарської амбулаторної допомоги в Німеччині:

– Пацієнт, який сплачує страхові внески в лікарняну касу, отримує картку з її назвою та своїми персональними даними, має право на отримання окресленого законодавством комплексу медичних послуг, яка конкретизується у письмових договорах між об’єднаннями касових лікарів та спілками державних лікарняних кас із урахуванням положень чинного законодавства та директив Спільної федеральної комісії.

Розрахунки за надані медичні послуги (для пацієнтів – вимірюються в балах) не здійснюються безпосередньо між лікарем та застрахованим пацієнтом. Не проводяться вони також безпосередньо між лікарем і лікарняною касою пацієнта, а через відповідні об’єднання касових лікарів за спеціальною процедурою.

Загальна оплата – весь обсяг коштів, які сплачуються лікарняними касами об’єднанням касових лікарів за комплекс медичних послуг, що надаються застрахованим особам, які проживають на території діяльност­і відповідного об’єднання касових лікарів. У ФРН – суворе розмежування амбулаторного і клінічного лікування, окрім того, німецькі лікарі (сімейні та вузькопрофільні) можуть мати власні й спільні практики.

Із метою порівняння надання медичної допомоги пацієнтам на первинному рівні учасники воркшопу відвідали амбулаторію загальної практики сімейної медицини села Морозівки, а наступного дня – інноваційний фельдшерсько-акушерський пункт зі службовим житлом у селі Боденьки Вишгородського району. Будівля ФАПу є першою в Україні енергоефективною спорудою такого типу, тому екскурсія закладом була цікавою як для місцевих фахівців, так і членів партнерства «Пуллах – Баришівка – Березань».

Останній медзаклад за програмою конференції – Березанська міська лікарня. Із її функціональними можливостями поважних гостей ознайомив головний лікар Володимир Луценко. У рамках воркшопу його учасники побували й у ПАТ «УІФК-Агро» (генеральний директор – Дітріх Трайс) та ТОВ «Метало Гальва Україна» (директор – Андрій Гончар), на територіях котрих діють медичні пункти.

Підбили підсумки триденної конференції на спільному засіданні партнерства в конференц-залі центру позашкільної роботи «Мрія» (перекладачі – Людмила Симоненко і Василина Глуханова). Дійсно, багато нової інформації отримали українські та німецькі сторони медичного проекту. Є про що замислитися і над чим працювати далі. Спільне «будівництво» ними на проекторі амбулаторії майбутнього довело: немає нічого неможливого, наполегливі дії з благими намірами завжди реалізують заплановане, бо ж знайдуть належну підтримку. Яскравий тому приклад – партнерство та започаткований медичний проект.

* * *

У рамках реалізації Проекту за сприяння партнерства «Пуллах – Баришівка – Березань» і фінансової підтримки фонду «Regine Sixt» для пологового відділення Баришівської ЦРЛ придбано нове обладнання: операційний стіл-ліжко KL-2Е –гінекологічне крісло, призначене для приймання пологів, операцій та діагностичних обстежень (вартість – 192 711 грн). Серед устаткування – опромінювач фізіотерапевтичний «Лелека-3» (28 130 грн) для розміщення в ньому немовляти при проведенні санітарних процедур, сповивання тощо.

Спостерігати за фізіологічними параметрами як дорослих, так і новонароджених, фахівці відділення зможуть завдяки монітору пацієнта (39 179 грн), а для введення ліків упродовж тривалого часу з точним дозуванням закуплено шприцевий насос (21 779 грн).

Усе обладнання акушери-гінекологи та неонатолог уже випробували на практиці: на момент підготовки матеріалу у відділенні народилися 5 немовлят. У ЦРЛ переконані: сучасне устаткування не лише полегшить роботу лікарів, а й сприятиме появі на світ здорових діток.

 

Наталія ВОРОНА

Фото Олексія НАДОЛЕНКА